І все-таки живемо надією. Спортивна гімнастика. чемпіонат світу

Микола Куксенков

За тим, як розігрувалися нагороди в окремих видах багатоборства, наша збірна спостерігала з трибун Tokyo Metropolitan Gymnasium. Найближче до того, щоб взяти участь в суперечці за шматок японського медального пирога був Микола Куксенков.

Отримай в кваліфікації лідер нашої збірної таку ж оцінку за вправу на перекладині (а у нього було 14,666), як в особистому багатоборстві (15,200) або хоча б командній першості (15,133), і він, може, зумів би втиснутися в фінальну вісімку. А там вже, як показали недільні змагання, можливо, було, що завгодно. Тягар відповідальності буквально потягнув вниз половину учасників, а серед неї, на хвилиночку, віце-чемпіон світу-2010 Епке Зондерланд (Голландія), що діє абсолютний чемпіон Європи німець Філіп Бой, господар чемпіонату Юсуке Танака і американське «відкриття» Джон Орозко. Втім, справедливості заради треба відзначити, що в перший день змагань цей самий вантаж для багатьох гімнастів, і українських зокрема, був навіть важче - адже йшлося про пряме пропуску на Ігри в Лондон-2012. І підопічні Юлія Куксенкова командну олімпійську ліцензію добули, випередивши на 0,616 збірну Франції і більше ніж на півтора бала майбутніх господарів Ігор - представників Великобританії. Ігор Радівілов з стрибком для командного заліку впорався на відмінно - 16,283, а ось другий семибальний для себе, тобто для потрапляння в фінал на цьому снаряді, також добре зробити не зміг - 15,233. У підсумку - сумарні 15,758 і 17-е місце, а двері до вісімки закрив голландець Джефрі Воммс з оцінкою 16,166.

Втім, ці, здавалося б, скромні результати виглядають ще досить гідно на тлі «успіхів» жіночої половини нашої збірної в Токіо. Втрата лідера Марії Лівчикова, безумовно, пояснює не вражаюче 19-е місце в командній першості, і навіть відсутність хоча б однієї представниці України в фіналі особистого багатоборства (найвище з українок у кваліфікації піднялася Євгенія Черній - 78-е місце). Хоча сумно усвідомлювати, що колись одна з найсильніших гімнастичних держав жила на цьому чемпіонаті, як виявилося, однією Марією Лівчикова. На що здатні шістнадцятилітні дебютантки - всьому світу продемонструвала росіянка Вікторія Комова. Українським же уболівальникам побачити в справі юну зірочку, нашої збірної шанс не представився: травма.

А де ж чемпіонка Європи-2009 і фіналістка чемпіонату світу-2010 у вправах на колоді Яна Дем'янчук? 112-я. База у нашій гімнастки на її коронному снаряді під стати фіналісток - 6,2. Але якщо в графі «рівень складності» така цифра - синонім високого класу, то ось в рядку «за виконання» - вважай - невдача. У лідерів різниця між цими оцінками становить два, а то і три бали. Така базова складність, як у бронзової медалістки континентальної першості-2010 на брусах Наташі Кононенко, і зовсім була тільки у п'яти гімнасток на світовій першості в Токіо, включаючи чемпіонку на цьому снаряді - Комову. Але знову ж таки, підтвердити високий клас виконавською майстерністю наша спортсменка не змогла - 39-е місце.

В останній раз представники збірної України виходили на поміст Tokyo Metropolitan Gymnasium в п'ятницю, коли розігрувалися медалі в чоловічому багатоборстві. Завдання перед Миколою Куксенкову і Олегом Степко стояли абсолютно різні. 17-річний запорізький гімнаст був наймолодшим учасником фіналу, і хоч виходив на світовий поміст вже не в статусі дебютанта (він встиг відзначитися ще в Роттердамі-2010), все-таки працював головним чином на ім'я. Для того щоб виступати на рівні світової десятки, вихованцю Павла Нетреби потрібно ще дуже пристойно підняти складність своїх програм. Наскільки далеко можна просунутися в цьому компоненті - менше, ніж за рік, що залишаються до Лондона? Подивимося!

У зовсім іншому статусі підійшов до цього фіналу лідер збірної України Микола Куксенков, який зупинився в 0,033 тисячних бала від п'єдесталу на світовій першості в Роттердамі-2010. На ім'я бронзовий призер чемпіонатів Європи 2009 (на перекладині) та 2011 (в абсолютній першості), переможець і віце-чемпіон Всесвітньої універсіади в Шеньчжені вже напрацював! Тільки якщо для представників таких держав, як США, Німеччина і Великобританія це означає, що судді в деяких моментах можуть закрити очі на помарки, то з нашими гімнастами - що їм хоча б поставлять заслужені бали. У кваліфікації Куксенков-молодший набрав восьму суму - 88,648. І починати фінальні змагання на чемпіонаті світу йому випало з чи не самого підступного снаряда.

- Добре починати конем тільки за умови, що ти з ним справляєшся, - пам'ятається, міркував Микола Куксенков в своєму інтерв'ю «СЕ» після європейської першості в Берліні. - Так було у мене на чемпіонаті світу в Роттердамі. Дуже великий сплеск, і це відразу призводить до тями.

Сплеск, та ще й який вийшов і в Токіо. За своє вправу на коні українець отримав 15,000 балів - більше в цей день набирали тільки абсолютний чемпіон Утімура, срібний призер першості в цьому виді француз Томасон і китаєць Хаібін Тен. 14,500 на кільцях і 16,033 за стрибок - і після трьох раундів Куксенков другий, поступається трохи більше півбала тільки японцеві Утімура. Четвертим снарядом для українця мали стати бруси - ті самі, на яких він в цьому році навіть потрапив до фіналу на чемпіонаті Європи в Берліні. Але якщо після зайвого кроками в сторону на опорному стрибку Коля лише злегка похитав головою, то ось після завершення комбінації на брусах на його обличчі було написано явне невдоволення собою. Чому? Стало ясно, як тільки на табло з'явилася оцінка - 14,033. Як з'ясується в результаті, це було четверте місце з кінця на цьому снаряді серед багатоборців в той день. Поперечину Куксенков відпрацював «на ура», змусивши японську публіку три рази ойкнути своїми перельотами, і четвертий - коли приземлився в доскок. Перед останнім видом Микола стояв за крок від п'єдесталу, поступаючись всього 0,366 віртуальному бронзовому призеру Деніелу Парвісом. Перекладина далеко не найсильніший снаряд британця, і японський поміст це підтвердив. Для того щоб випередити свого сусіда по європейському п'єдесталу, Колі потрібно було набрати на вільних 15,167 бала. Тільки до того моменту, коли прийшла черга українця ставити крапку в своєму виступі в Токіо, самого Парвісом вже випередили. З шостої сходинки на другу буквально злетів Філіп Бой, продемонструвавши кращу комбінацію дня на перекладині (16,066). Під стать йому виступив на турніку і Ямамура. А для того, щоб змагатися з другим номером японської збірної (перший - Утімура був недосяжний для всіх), нашому спортсмену потрібна була оцінка вже більш вражаюча - 15,490. Коля ж припустився помилки не на самому складному елементі, заробив 14,366 на вільних і 89,132 в загальному, зайнявши в підсумку сьоме місце. Що гірше, ніж було на торішньому чемпіонаті світу в Роттердамі, але краще, ніж на рік дебюту в Лондоні-2009. Не кажучи вже про те, що три роки поспіль зберігати прописку в Топ-10 - чи не це показник класу? Після Олександра Береша у нас не було такого сильного багатоборця.

Анна Савчик, Спорт-Експрес в Україні